top of page

Updated: Aug 8, 2023

З 16 вересня у Нью-Йорку розпочався новий навчальний рік за новими правилами. Ще влітку департамент освіти міста Нью-Йорк запропонував батькам та учням два варіанти навчання: повністю дистанційне або змішану систему — 1-3 дні на тиждень в школі, решта — вдома.

Дистанційне навчання в Нью-Йорку
Онлайн школа. Початок занять

При цьому керівник департаменту освіти Нью-Йорка Річард Карранза наголосив, що який би варіант батьки і учні не обрали, навчальний процес триватиме п’ять днів.


Батьки мали час до 7 серпня визначитись, яку саме систему оберуть вони та їхні діти, щоб департамент та адміністрації шкіл знали кількість дітей в обидвох варіантах та підготували школи. Зі змішаного навчання до дистанційного можна буде перейти у будь-який час, а навпаки — тільки у визначений період.


Для нашого сина, який зараз навчається у другому класі однієї з муніципальних шкіл Брукліна, ми обрали змішану систему навчання. Хоча і маємо позитивний досвід навчання онлайн.


Наша школа — вчителі, і адміністрація — організувала все на дуже пристойному рівні. Я навіть думаю, що це було ідеально: і навчальний процес, і комунікація, і емоційна підтримка, і технічне забезпечення. Після початку карантину в Нью-Йорку дистанційно наші діти вчились 14 тижнів — з березня до кінця червня.


Дистанційне навчання було максимально наближеним до звичайного

З 16 березня, коли у Нью-Йорку закрили всі школи, на підготовку до дистанційного навчання школи мали тиждень.


Наша школа для дистанційного навчання обрала платформу Google Classroom. Для кожного класу вчителі створили окремий віртуальний кабінет, а для кожної паралелі — окремі кабінети для спеціальних дисциплін: музика, наукова лабораторія, фізкультура та мистецтво.


Розклад дистанційного навчання був максимально наближений до звичайного графіку роботи школи. Вчились наші діти з понеділка по п'ятницю з 9:00 до 12:20. В розкладі були всі предмети, як і в школі, тільки уроки були коротшими — 25 хвилин замість 45.

Дистанційне навчання в Нью-Йорку
Розклад занять у першому класі

Вчителі викладали завдання, інструкції до них та посилання на додаткові ресурси у Google Classroom. В коментарях до кожного завдання діти могли поставити питання.

Щодня діти заповнювали google-форму, через яку адміністрація відстежувала відвідуваність. Якщо дитина пропускала заняття, батьки мали про це повідомти адміністрацію школи та вчителів.


Тим дітям, які не мали електронних пристроїв, школа або департамент освіти надали у користування під розписку iPad, MacBook або ChromeBook. При цьому, у департаменті наголошували, що в сім’ї у кожного з братів/сестер має бути окремий пристрій. Наша координаторка по роботі з батьками надіслала також контакти інтернет-провайдерів та операторів мобільного зв’язку, які пропонували інтернет безкоштовно або за оплату до $10 на місяць впродовж кількох місяців.


Також адміністрація школи наполегливо рекомендувала, щоб всі учні пообідали після закінчення основного періоду навчання, і тільки потім починали виконувати домашні завдання. Домашню роботу бажано було завершити до 14:50, поки на зв’язку були всі вчителі. Але вчительки нашого класу дозволяли виконувати завдання впродовж тижня — до п’ятниці. Майже кожне завдання вони коментували та давали рекомендації, що потрібно виправити чи вдосконалити.


Вчителі працювали з дому. А діти кожного дня мали змогу поспілкуватись між собою та з вчителями через відео-зустрічі.


Ті учні, хто мав індивідуальний план навчання, отримали додатковий розклад зі спеціальними заняттями. Наприклад, наш син мав окремі години з ерготерапії та з логопедом.


З будь-яких питань, які нам, батькам, були незрозумілі, до вчителів та адміністрації школи ми звертались через Google Classroom, додаток ClassDojo та e-mail.


Впродовж підготовчого тижня батьки отримали на електронну пошту листи з логінами, паролями та кодами до Google Classroom та інших додатків, сайтів і сервісів, які використовувались в школі. Наші вчителі також провели віртуальну зустріч з батьками через Google Meet, присвячену організаційним питанням і надали перелік додаткових онлайн ресурсів, які використовували впродовж домашнього навчання.


Один день першокласника, що займається дистанційно

Кожного ранку до початку занять наші вчительки розміщували у Google Classroom слайд-шоу, в яких містилися аудіо- та відеоінструкції, всі дотичні лінки і посилання. Батькам та дітям не треба було нічого шукати — лише клікати на посилання.


Наприклад, у презентації за 1 квітня, містилася форма відвідування, розклад на день, який включав ранкову зустріч та наступні заняття — музику, природничі науки, фонетику та письмо.

Дистанційне навчання в Нью-Йорку
Частина презентації про сибирського тигра

Під час ранкової зустрічі вчителі обговорювали з дітьми емоції та як на них реагувати. «Коли і чому ви злитесь на себе?» — питали вони. «Що простіше: бути люб’язним і приязним щодо самого себе чи до інших? Чому? Якими словами ви можете виразити любов та приязність?». Завданням було написати кільки приємних слів самому собі або їх намалювати.


Під час перерви — перекус, туалет, просто відпочинок, фізкультхвилинка.


Заняття, зокрема, містили наступні вправи. Під час фонетики діти повторювали алфавіт вголос, вчили так звані «sight words» — слова, які часто зустрічаються в англійській мові і вимовляються не так, як пишуться, їх треба просто запам’ятати. Під час читання письма — порівняти слова ”like” та ”as” та написати вірш, використовуючи порівняння.


Загалом впродовж всіх 14 тижнів дистанційного навчання я була дуже задоволена роботою наших вчителів.


Вчителі організували та пояснили все так, що на другий день наш син сам заповнював Google форму з відвідування. А на третій день навіть найбільш залучені батьки (такі, як я) заспокоїлися і залишили дітей займатися самостійно. Час від часу хтось з батьків з’являвся в камері в піжамі з кавою.


В батьківській групі ми жартували, що найбільше завдань було від вчителів фізкультури. А найбільш цікавими були завдання з письма. Вони мене просто вразили: діти писали вірші та цілі оповідання з вступом, основною частиною та висновками.

Дистанційне навчання в Нью-Йорку
Заняття з фізкультури

За час навчання ми дізнались, що Міс Д. спілкується з дітьми з кухні, а Міс Ч. — зі спальні. Ніхто не переймався з приводу чашки з чаєм на столі чи розкиданих дитячих іграшок на задньому тлі.


Моя роль у процесі навчання звелась до того, що зранку я мала забезпечити заряджений та підключений до інтернету пристрій, інколи — роздрукувати якісь матеріали, сфотографувати виконані завдання і відправити їх у Google Classroom (згодом син часом і це робив самостійно), піти з кімнати геть і не заважати.


На жаль, так було не в кожній школі. Наш особистий досвід показав, що дистанційне навчання може бути крутим, цікавим і корисним. І я не виключаю дистанційної чи змішаної форми навчання для сина в середній і вищій школі чи в коледжі.


Але для дитлахів молодшої школи кращим варіантом, на мою думку, є навчання наживо. Саме тому ми обрали для сина змішану форму зі сподіванням на повноцінне навчання в школі найближчим часом.



Updated: Aug 11, 2023

За свою історію Нью-Йорк пережив кілька епідемій — жовта лихоманка, холера, поліомієліт, черевний тиф, іспанський грип. Цього року Нью-Йорк став центром ще однієї епідемії — COVID-19. Велике Яблуко дуже повільно повертається до звичного життя. А це історія про те, як жила наша родина в часи найбільших обмежень в місті.

Дозвилля під час Covid-19
Поки дитячі майданчики були зачинені, ми гуляли біля океану

Нью-Йорк «на паузі»

З 22-го березня місто Нью-Йорк, як і штат в цілому, стали на «паузу». Саме так губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо назвав комплекс обмежувальних заходів у зв’язку з пандемією коронавірусу.


Що означала ця «пауза» для мешканців міста?

Перестали працювати всі підприємства, установи та компанії, які НЕ забезпечували життєдіяльність міста. Не можна було проводити будь-які збори, конференції, виставки. В Нью-Йорку не працювали школи, дитячі садочки, торговельні моли, перукарні, кінотеатри, театри, спортзали, бібліотеки, музеї, тощо. Госпіталі приймали тільки хворих з невідкладними випадками та скасували всі планові операції та процедури.


Натомість працювали аптеки, продовольчі магазини, пральні. Працювали ветеринарні клініки та деякі медичні офіси, але за попереднім записом. У нас була запланована одна процедура на березень для нашої киці, але нас попросили передзвонити після скасування карантину.


Кафе і ресторани працювали виключно у режимі «доставка» і «на винос».

Громадський транспорт (метро, автобуси) працював. Щоправда, закрили деякі лінії метро, а потяги та автобуси курсували з більшим інтервалом.


Комендантської години у місті не було, але і мер міста, і губернатор штату під час своїх брифінгів наполегливо просили не тинятися вулицями без зайвої потреби.


Люди віком 70+ мали залишатись вдома і виходити на вулицю чи користуватись громадським транспортом у разі крайньої необхідності.


Можна було гуляти сім’ями, з дітьми, бігати, кататись на велосипеді чи самокаті, індивідуально займатись спортом на свіжому повітрі, вигулювати собак, дотримуючись дистанції. Можна було пересуватись по місту в індивідуальному авто.


У штаті та місті не закрили парки та пляжі. Єдине - обгородили жовтою стрічкою дитячі майданчики.

Covid-19 в Нью-Йорку
Так розмежовують соціальну дистанцію на парковках біля пляжів на Лонг Айленд

За приписами нью-йорківці й до сьогодні зобов’язані дотримуватись дистанції майже 2 метри.


Також мешканці міста повинні закривати обличчя у громадських місцях, якщо неможливо витримати соціальну дистанцію. Медики і чиновники рекомендували застосовувати до цього шарфи, бандани, багаторазові маски, і навіть показують, як їх зробити самостійно. Медичні маски просили залишити для працівників, які забезпечували життєдіяльність міста. Зараз медичних масок вже вистачає на всіх.


Штрафні санкції були передбачені тільки за недотримання соціальної дистанції. З 7-го квітня штраф збільшили. Раніше сума складала від $200 до $500, тепер — від $500 до $1000. Але я не зустрічала інформації, щоб когось штрафували.


На сайтах міста та штату можна поскаржитись, якщо ви помітили порушення: великі зібрання людей чи підприємства, які працюють, а працювати не мали б.


До цих обмежень нью-йорківці ставились по-різному. Здебільшого з розумінням та виконували рекомендації. В перші тижні карантину людей та авто на вулицях було відчутно менше, ніж зазвичай.

Covid-19 в Нью-Йорку
Порожні вулиці Манхеттену

Під час прогулянок містяни ввічливо обходять одні одних. Маски і рукавиці й дотепер носять багато, але далеко не всі.


Натомість в Нью-Йорку були окремі райони, де від початку карантину майже не зважали на встановлені правила. Здебільшого, це райони компактного проживання єврейських ортодоксальних громад та райони, де живуть афроамериканці та латиноамериканці. Найбільш слухняними виявились мешканці китайських районів. Вони закрили навіть продуктові магазини та ресторани, які могли працювати.


Щодня і мер міста Біл де Блазіо, і губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо вже пів року проводять прямі включення. Вони розповідають про ситуацію в місті/штаті, про кількість підтверджених випадків COVID-19, скількох людей протестували, скільки знаходиться в госпіталях, скільки одужало/померло, які є проблеми із забезпеченням шпиталів, тощо.


Всі ефіри можна переглянути в записах в соціальних мережах. На сторінці мера є окремий хештег #AskMyMayor, де Біл де Блазіо відповідає на окремі питання, які хвилюють мешканців Нью-Йорка. Всі виступи перекладають мовою жестів.

По телебаченню постійно транслюють соціальну рекламу щодо правил під час пандемії.


Як змінилося щоденне життя для нашої родини

Для мене з сином карантин розпочався 16 березня, коли у Нью-Йорку закрили школи. Для чоловіка — тижнем пізніше, коли закрили готель, в якому він працював. Я не можу сказати, що розпорядок дня в нашій сім’ї дуже сильно змінився. Наш графік і раніше був підпорядкований під режим дня сина. Він прокидається рано і рано лягає спати, незалежно від того, чи це будній день, чи вихідний, чи канікули. В карантині час на підйом/відбій змінився всього на 20-30 хвилин.


З 23 березня у дітей розпочалось дистанційне навчання. Наш син навчався у першому класі однієї з муніципальних шкіл Брукліна. У них було організоване дуже якісне дистанційне навчання. Розклад занять був максимально наближений до того, який діти мали в школі. Тому з понеділка по п’ятницю з 9:00 ранку до 2:30 по обіді син був зайнятий в «школі», а я йому допомагала.

Дистанційне навчання в Нью-Йорку
Дистанційне навчання. Наш син мав помічницю

Господарськими питаннями опікувався чоловік. Він купляв продукти, ходив у пральню, куховарив. Чоловік отримував допомогу з безробіття від штату та доплату від федерального уряду. Ця сума менша, ніж він заробляв раніше, але достатня для покриття необхідних витрат: оренда квартири, комунальні послуги, медичне страхування для сина, продукти. З серпня федеральні виплати припинили, а у вересні відновили, але у меншому розмірі - $300 на тиждень замість $600 .


Решту часу ми гуляли, їздиди до океану, читали, розмальовували, складали пазли, дивились мультики чи фільми, грали у приставку.


Найскладніше зміни переносить наш син. Для нього важливий сталий уклад життя, і він дуже любить школу.


А для мене важливим було питання, щоб працювали пральні. В квартирах нашого комплексу, як і в багатьох багатоквартирних будинках в Нью-Йорку, не можна встановлювати пральні машини. Тому ми користуємось пральнею.


В перший тиждень карантину з Amazon зник один з видів корму, який їсть наша киця. Потім він був, але втричі дорожче, ніж зазвичай. Тепер вже все гаразд. Тільки час доставки інколи більше, ніж ми звикли.


Ми не вдягаємо маски і гумові рукавиці, якщо йдемо на прогулянку чи їдемо десь машиною. Я не мию кілька разів на день підлогу з хлоркою. Ми не дезінфікуємо одяг, коли приходимо з вулиці. Частіше, ніж зазвичай, я роблю вологе прибирання в квартирі. А вологі серветки і дезінфектор у мене в сумці були й до епідемії. І руки ми й раніше мили після вулиці завжди. Наш син навчений це робити змалку і контролює всіх інших.


Ми не робимо нічого особливого на карантині, чи такого, чого не робили раніше. Якщо дозволяє погода, виходимо з сином на годину-дві на вулицю з самокатом або велосипедом або виїжджаємо на океан. Чоловік кілька разів на тиждень бігає зранку на набережній біля затоки.


Нашого активного сина час від часу чимось займаємо окремо, щоб дати іншому з батьків відпочити.


Що далі?

Уряд штату розробив поетапний план відновлення звичного режиму життя Нью-Йорка. Всі попередні обмеження діяли до 15-го травня.


З 6-го травня метро Нью-Йорка перестало працювати цілодобово. З 1-ї ночі до 5-ї ранку вагони та станції миють та дезінфікують. Нью-Йоркське метро — це єдина система метрополітену в США, яка працювала в режимі 24/7. Натомість організували додаткові автобуси, щоб на роботу та з роботи могли добиратись ті, хто забезпечує життєдіяльність міста.


У місті і надалі працюють пункти безкоштовної роздачі їжі. Сніданки то обіди можна отримати в 435 пунктах з понеділка по п‘ятницю.


Губернатор Куомо підкреслював, що відновлення роботи установ та підприємств буде відбуватись в різних регіонах штату в різний час. Зараз продовжують контролювати та відстежувати нові випадки захворювання на Covid-19.


Місто поступово, хоч і дуже повільно повертається до звичного ритму. Ми значно менше чуємо сирени швидких, все більше людей гуляють на вулицях і в парках, відкриваються зачинені магазини, кафе і ресторани, за змішаною системою почали роботу школи.


І штат, і місто Нью-Йорк зараз знаходяться в четвертій, останній, фазі відкриття. Хоча в місті й надалі діють певні обмеження: в громадському транспорті та в закритих приміщеннях треба обов'язково прикривати обличчя — мер Де Блазіо навіть пригрозив штрафувати тих, хто відмовляється носити маску. Школярі в приміщенні школи також мають перебувати в масках, в спортзалах — те саме.


В штаті щодня тестують від 70 до 100 тисяч людей, кільксть позитивних тестів коливається від 0,8 до 1,5%.


Впродовж майже чотирьох сотень років Нью-Йорк реагував на спалахи захворювань в місті різними способами. В місті будували водопроводи, нові лікарні, карантинні станції, соціальне житло, створювали парки та зелені зони.


Цього разу нас також очікують оновлення. Побачимо, як зміниться Нью-Йорк після COVID-19.



Updated: Aug 11, 2023

В Нью-Йорк приїжджають не для того, щоб віднайти себе. В Нью-Йорк приїжджають, щоб стати кимось іншим

«Пані та панове, наш літак здійснив посадку в аеропорту імені Джона Кеннеді в місті Нью-Йорк, температура повітря в Нью-Йорку +15 градусів Цельсія....». Одна валіза, ноутбук та квиток в один кінець. Це було 15 грудня 2011 року. За збігом обставин, мій син народився рівно за рік після того, як я прилетіла до Нью-Йорку. Тому 15 грудня — це моя особлива дата.

І вже сьомий рік я п'ю улюблену каву не у маленькому затишному Івано-Франківську, а у великому гамірному Нью-Йорку. І живу за нью-йоркським часом.

Нью-Йорк – неймовірне місто, яке я дуже люблю; місто, яке ніколи не спить; місто, яке не перестає дивувати. Мій Нью-Йорк, в якому я живу, інший, не такий, як на рекламних листівках. У моєму щоденному Нью-Йорку немає вишуканих мішелінівських ресторанів, немає модних бутиків та дорогих авто. Зате є різнокольорові сусіди, дитячі майданчики, звичайні магазини, брудне, але цікаве метро, американські школи, є історії з минулого Великого Яблука.

Є мій чоловік, який, якимось загадковим для мене чином, примудряється миритись з усіма моїми «родзинками» та примхами і готує мені смачні сніданки.

А ще є неймовірний хлопчик майже шести років. Наш син. Чотири роки тому дивний доктор в пенсне та з метеликом, вголос сказав те, про що я здогадувалась, але боялась вимовити: «Звичайно, вам є про що хвилюватись. У вашого сина – розлади аутичного спектру». Так Нью-Йорк став для мене ще й містом «у спектрі».

Як казала Керрі Бредшоу з одного з моїх улюблених серіалів «Секс і місто»: «Вселенський розум не завжди справедливий до нас, однак у нього відмінне почуття гумору». Саме так, з відмінним почуттям гумору, всесвіт відповів на мій запит мати надзвичайну дитину.

У мене було цілком успішне та комфортне життя з цікавою роботою та неймовірним оточенням. Я ніколи не уявляла, що буду домашньою мамою і не мліла при вигляді малюків у візочках. Ніколи не мріяла про переїзд закордон. Однак, тепер я живу на іншому континенті, не працюю і чудово себе при цьому почуваю :-)

Я не дуже дружу зі спортом. Я люблю каву та добре віскі або коньяк (інколи :-). Я не люблю йогу і медитації. Не маю сталих вподобань в музиці. А рінгтоном на моєму телефоні стоїть «Paint It Black» Ролінг Стоунз. Я не люблю різноманітних коучів та не вірю в тренінги з розкритття різних потенціалів: жіночого, особистого чи творчого. Я глибокий інтроверт і люблю бувати одна. Не люблю виступати на публіці. Зробити телефонний дзвінок — інколи для мене справжнє випробування. Втім, моя колишня робота передбачала постійне спілкування з людьми наживо. Я не люблю натовп. Але мені цікаві люди навколо. Я люблю за ними спостерігати.

Я не примхлива в побуті та невибаглива у їжі – стейк і салат мене цілком задовольняють. Хоча я вмію спекти яблучний пиріг і зробити голубці. Я ненавиджу шопінг, і щаслива з того, що маю можливість практично все купувати онлайн. Я люблю стримані офісні костюми та високі підбори, але джинси з кедами теж люблю, і тішуся, що тепер саме джинси і футболки складають основу мого гардеробу. Я люблю прасувати, але після переїзду до Сполучених Штатів майже нічого не прасую.

Я багато в чому хаотична, спонтанна та нетерпляча. Мені не вистачає вміння і терпіння розпланувати час та визначити пріоритети.Але тепер я не боюсь помилок і не соромлюсь їх. Хоча в деяких ситуаціях з минулого я би діяла зовсім інакше. Я неїдеальна мама, часом нестримана і непослідовна, яка все ще відрощує «дзен». І щось мені підказує, що цей процес безкінечний :-). Водночас, я вважаю свого 6-річного сина своїм найкращим вчителем та найкращим другом.

Як і раніше, я люблю тюльпани, океан, книги Стівена Кінга, фільми з Аль Пачіно та Ентоні Гопкінсом і американські серіали на медичну тематику, особливо про «геніального покидька» доктора Хауса.


Я знову визначаюсь, чим хочу займатись надалі. А поки роблю те, що приносить задоволення мені та, сподіваюсь, сподобається й вам. Я не даватиму порад, як адаптуватись за кордоном, як орендувати квартиру чи отримати водійські права. Для цього є багато хороших ресурсів, то ж я можу підказати, де цю інформацію можна знайти.

Натомість, я ділитимусь з вами історіями про старий Нью-Йорк, фото якого я можу розглядати годинами, та історіями про Нью-Йорк сучасний. Розповім, як змінилось моє життя за 7 років, та що мені в ньому подобається, а часом — й не дуже :-). Спробую привідкрити таємницю, як це — бути мамою дитини, яка мислить зовсім інакше.

Думаю, вам буде до вподоби жити разом зі мною за нью-йоркським часом.


bottom of page